Тиждень українського кіно у Парижі
В той час, коли в Києві вкотре проходить французька весна, в Парижі забуяла справжня українська весна. Окрім різноманітних виставок і театральних перформенсів у французькій столиці відбувся тиждень українського кіно. Покази відбувалися у старому кінотеатрі «Фільмотека», що у Латинському кварталі поруч із Сорбоною. Після сеансів проходили дебати-дискусії з режисерами.
На урочисте відкриття до українського культурного центру прибули міністр закордонних справ України Павло Клімків, меценат і бізнесмен Ігор Янковський (його фонд став спонсором події), голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, директор міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі, режисери Сергій Маслобойщиков і Вікторія Трофімова, переможець конкурсу короткометражок Никон Янченко, звукорежисер Іван Козленко, співачка й акторка Джамала. На відкритті Джамала заспівала приспів пісні Едіт Піаф «Je ne regrette rien».
Тиждень українського кіно відкрили показом документального фільму про Майдан «Український аргумент» Сергія Маслобойщикова. На сеансі був присутній колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі.
https://www.youtube.com/watch?v=kX5HoFTWvqc
Фільм був знятий як на камеру, так і на мобільний телефон. На відміну від фільму «Майдан» Сергія Лозниці, де не було коментарів і чимало французів не зрозуміли що саме трапилося, «Український аргумент» показує у розмовах погляди мітингувальників з обох сторін. Це дуже зацікавило французів і вони ще протягом півгодини задавали режисеру запитання.
Відреставровану чорно-білу версію фільму «Шкурник» (режисер Микола Шпиковський, 1929 р.) було показано з сучасною музикою, що неабияк здивувало глядачів.
Фільм «Поводир» справедливо вважається одним з найкращих фільмів українського кінематографу. Режисеру Олесю Саніно дуже майстерно вдалося відтворити атмосферу 30-х років ХХ століття, коли радянська влада розпочала репресії проти кобзарів. Приємно здивував кастинг, адже в епізодах можна було побачити Сергія Жадана і Олександра Ірванця.
https://www.youtube.com/watch?v=WkXHrG3X8w0
Незважаючи на те, що французькі субтитри були з запізненням, глядачі жваво обговорювали цей фільм і задавали запитання Джамалі, яка вбачає у фільмі трагедію власної родини (депортація кримських татар) і паралелі сучасної ситуації окупаційної влади в Криму. За її словами, трагедія кобзарів – це метафора усіх поневолених народів.
Було показано також короткометражки, що брали участь у минулорічному кінофестивалі «Молодість» у Києві. Зокрема демонстрували призера фестивалю – документальний фільм «Обличчя» Никона Романченка про події на Майдані. А також французький глядач ознайомився з такими короткими стрічками: «Равлики» Марини Вроди про шпану в індустріальному регіоні, «Я люблю тебе (Сені Севем)» про палкі почуття кримського татара до коханої дівчини, «Данина» про бабусин дім, а також «Ніжність» про жертовні вчинки заради коханої людини.
Стрічка «Брати. Остання сповідь» Вікторії Трофіменко стала напевне найбільш неочікуваним відкриттям.
https://www.youtube.com/watch?v=UYx-TazXKb4
Фільм створено за мотивами повісті «Джмелиний мед» шведського письменника Торгні Ліндгрена. У ньому йдеться про письменницю, яка потрапляє у засніжену Лапландію щоб написати про Святого Христофора. У віддаленому хуторі вона зустрічає двох рідних братів, що живуть поруч. Один любить солодощі, інший лише м’ясо, проте вони ненавидять одне-одного. Письменниця намагається розгадати причину ненависті.
Замість півночі Швеції події проходять у віддаленому хуторі у Карпатах. Режисер бездоганно перенесла сюжет до гуцульських реалій і чимало французьких студентів кіно задавали запитання як саме їй вдалося створити таку атмосферу.
Відео альманах студентів університету Карпенка-Карого «Чорний зошит Майдану» складається з 13 короткометражок про маловідомі або забуті події (розстріл ДАІ) і цікавих героїв (батюшка-байкер, дівчина-сотник) і чудово відтворює атмосферу Євромайдану.
https://www.youtube.com/watch?v=AqdsAlpXts0
Закінчився фестиваль показом шедевру українського авангарду – відреставрованого чорно-білого фільму «Навесні» (режисер Микола Кауфман, 1929 р.) з сучасною музикою, у якому показується як прокидається Київ після зими.
Незважаючи на війну і економічну кризу, Україна продемонструвала французам, що у нас є гідне, цікаве і конкурентноздатне кіно. Також цей захід був спрямований для привернення уваги до наших болючих проблем: воєнні дії на Сході, окупація Криму й репресії проти проукраїнських громадян і кримських татар, ув’язнення в Росії українців Олега Сенцова, Надії Савченко, Олександра Кальченко тощо.
Тепер на черзі показ українських фільмів у Каннах (павільйон 102). Щиро сподіваємося що наступного року у Парижі пройде вже не тиждень, а місячник українського кіно.
B.Ob