Презентація книги Олеся Ільченка “Моя кохана К’яра” у Парижі
У день народження Тараса Григоровича Шевченка, завдяки невтомному українському літературному клубові, відбулася зустріч з письменником, поетом, головним редактором журналу «Сучасність» Олесем Ільченком. Незважаючи на його останню книгу – белетризовану біографію української спортсменки Ганни Безсонової, Олесь Ільченко представив публіці свій недавній витвір – «Моя кохана К’яра». Книга вийшла у 2010 році і є однією з найконтроверсійніших в сучасній українській літературі. Дехто вважає що«Моя кохана К’яра» – це абсолютний шедевр, новий жанр серед сучасного чтива, інші кажуть що це жах і висували цю книгу на здобуття анти-премії. Сам автор не рекомендує читати «Моя кохана К’яра» перед сном. Він навіть не прагнув її видавати, це видавництво попросило рукописи. А комісія моралі якось все проігнорувала.
Багато читачів вважають що ця книга про дивне, патологічне кохання. І лише зовсім невелика група уважних людей вважає що насправді книга про щось інше. Олесь Ільченко каже що це є нормальним явищем, адже кожен текст відкриває певний підтекст згідно з індивідуальним сприйняттям. З певним часом це сприйняття змінюється.
Письменник стверджує, що історія є його вигадкою. І коли він розповів похмурий сюжет майбутньої книги подрузі свого друга, котра працює лікарем, щоб запитати про деякі медичні нюанси, вона відповіла: «А зараз я вам розповім як це було насправді». Тобто така історія виявляється є реальністю у всіх великих містах. І Олесь Ільченко однієї осінньої днини сів за письменницький стіл щоб доволі швидко завершити цю похмуру сторінку творчості.
«Мандрівки в просторі і часі» – так називатиметься нова книга Олеся Ільченка. Написана у стилі «Тревелер», книга присвячена мандрівкам з дружиною, з котрою письменник проживає 25 років. Прочитані твори «Писательські ручки», «Дещо про пароплав М.Калінін» та «Вічні кола в старому сквері» вразили публіку стилем, оригінальністю викладення думки, ностальгією та аурою зниклого Києва.
Олесь Ільченко також читав верлібр, білу поезію. Один з його друзів величає його кращим поетом в стилі верлібр, у стилі якого не існує.
А завдяки запитанням публіки приємно було дізнатися що Олесь Ільченко свого часу написав сценарій до фільму «Той, хто є» за мотивами твору «Я-романтика» Миколи Хвильового. І фільм було відзнято на початку дев’яностих, але після прем’єри у «Будинку Кіно», плівка зберігається в архівах.
Розмови з письменником продовжувалися за келихом вина і згодом в ресторані і цей прекрасний Шевченківський день став своєрідним відкриттям весни поезії у Парижі.