Київ - столиця без музеїв
Вартістю і гордістю європейського міста, а особливо столиці, є наявність культурного розмаїття, зокрема різних музеїв, виставок та галерей.
Починаючи з кінця 2007 року, після зборів громадська компанія «Україна – зона культурного лиха» активно виступала за заборону виселення музеїв та заборону перепрофілювання будь-яких культурних закладів.
Однак зараз ця проблема постала вкрай гостро. Після того як Київські музеї тривалий час були без охорони, нині під загрозою виселення музей «Будиночок Петра І» на Подолі та... усі музеї, галереї та лікарня на території Печерської Лаври.
Києво-Печерський історико-культурний заповідник було засновано 1926 року на території Києво-Печерської лаври, що перебуває під охороною ЮНЕСКО. На території Лаври працюють художники, що демонструють свої твори у тутешніх галереях; тут діє музей книги і друкарства України, музей історичних коштовностей України, національний музей українського народного народного декоративного мистецтва, український центр народної культури Івана Гончара, державний музей театрального, музичного та кіномистецтва, музей голограм та унікальний музей мініатюр Сядристого.
У інфекційній лікарні лікуються хворі на СНІД. Лікарня на території монастрия – це абсолютно нормально, адже віра може допомогти одуженню. У Київських лікарнях встановлюються мініатюрні каплиці, а з Лаври лікарню разом з хворими змушують виселити... По-перше, раніше хворих лікували монахині при монастирях, а по-друге, не слід забувати, що Україна посідає перше місце у Європі по кількості захорювань на СНІД. Тому не можна через чиїсь псевдо-релігійно-забобонні примхи або бізнес-інтереси, позбавляти хворих надії на життя.
Повернімося до музеїв. Сумнозвісне виселення музею Києва тодішнім «премьєр-міністром» Януковичем з Липського палацу задля надання приміщення Верховному суду України дало наступні результати:
А) Київ – єдина європейська столиця, що не має музею власної історії;
Б) Нове приміщення музею Києва надане не було, тому найбільша частина експонатів зберігається на горищі Українського дому у вкрай незадовільному стані;
В) Частина з колекції експонатів зникла без жодних відомостей...
Таким чином, експонати з музеїв виселених будуть зберігатися невідомо де, скільки і в яких умовах. І існує ризик того, що видання «Апостол» Івана Федорова 1574 року, скіфська пектораль, скрипка «українського Страдіварі» Луки Мар’яненка, картини Катерини Білокур чи Марії Приймаченко можуть опинитися у когось в квартирі або кабінеті...
У будь-якій цивілізованій країні на території храмів діють різні музеї та виставки. Це приваблює як і туристів, так і жителів міста.
Хоча раніше я проживав поруч з Лаврою, після повернення, я навряд чи надовго затримуватимусь на території заповідника без музеїв та без галерей з художниками. Не тільки я один.
констатуєш факти відомі..
а що робити?
я от не знаю, що робити.
виїхати з цього міста і забути, що воно колись було рідним.
виїхати? не дочекаються
Є різні методи: всебічне висвітлення проблеми у ЗМІ, звернення до народних депутатів та депутатів Київради, страйки та мітинги, відкриті листи до влади та ЮНЕСКО, підтримка різних громадських організацій (наприклад "Збережи Старий Київ" або навіть "ФЕМЕН").
Головне не сидіти приречено склавши руки.
пшепрошам, але висунуті Вами методи, мяко кажучи, дурнуваті. особливо що стосується FEMEN. а UNESCO як організація взагалі не має ніякої реальної влади (тим паче в цій країні), її роль здебільшого іміджева. не юнески з феменами, а київська громада має боротися з мракобіссям нинішніх лаврських мешканців і тих хто за ними стоїть. допомогти громаді в цьому мають політики – тим паче, не за горами чергові вибори.