сучасних :)
Можна сперечатись, читати чи ні (хоча, для загального розвитку не завадило би), але "кмітливий гламурний гад" – таки є :))) Багатогранний дядя.
А ще – він єдиний уголос страмив французький уряд, коли згасала у злиднях слава й легенда фр.літератури Франсуаза Саган, у якої повіднімали все майно і гонорари за "податковий борг": «Франція вбиває свого останнього літературного генія. Мені соромно за мою країну. Коли помре Саган, усі прийдуть на її могилу, щоби вклонитися її праху. Неовсічені правителі! Про Саган згадуватимуть, коли вас давно забудуть!»
Це так... для доповнення портрету.
Мабуть, це снобізм, але мені Бегбедер видається патологічно неглибоким як письменник. Деякі вважають поверховість провідною рисою французьких письменників.
Читав дві його книжки. Кмітливий гламурний гад :)
Не захоплююся і не симпатизую, але якби світ був однаковий то дійсно було б нудно. Тож, напевно, такий Бегбеде потрібен світові.
якраз дивлюся "Дівчину, що гралася з вогнем"
В будь-якому випадку, шведи вже екранізували другу й третю частини трилогії. Сподіваюся що український глядач матиме змогу їх побачити у кінотеатрах.
Хороша відповідь.
Шкода, що я не маю можливості відвідати Паризькі книгарні :):)
У Паризьких книгарнях є французькі, англійські й шведські (оригінальні) примірники "Мілленіуму"
Дякую за цікавий огляд :)
А можна запитати де ви книжку брали? "Електронку" з Інтеренетчини чи таки є десь "паперові" примірники?
У вибране з блоґів!:)
Сергій sisi_catch Бутко, а де можна завантажити Вербера "Імперія ангелів" українською мовою??? Хм.. Хоч стріляйте мене, але не розумію, що спільного між "Архе" і "Амелі" :-/....Повністю згоден!!!!!
Дереш дуже привабливий у своїй "складності", читаючи його, завжди намагаєшся зрозуміти , осягнути, задаєшся питанням: що ж він таки хотів до нас донести?? але дочитавши книжку так до кінця не розумієш деяких моментів...- у цьому і полягає та привабливість! Адже те що ми розуміємо до кінця, стає нам не цікаве.
Шкода тільки що з таким стилем він ніколи не стане класиком, бо все геніальне- просте, Любку )).
з нетерпінням чекаю нової книжки, одразу ж куплю )
Хм.. Хоч стріляйте мене, але не розумію, що спільного між "Архе" і "Амелі" :-/
І знову калька з "забугорної" літ-ри. Мені здається це буде схоже на Вербера "Імперія ангелів", такі ж стрибки між неосяжною фантазією та певними частинками реального життя. І що головне автор, як Бернар, так і Любко , ну просто ніфіга не розуміють про об*єкт писанини. У "І.а." це дуже чітко видно, француз пише про Авганістан, в "Як стати Богом..." про Євро. Про такі речі, як на мене, пишуть або люди котрі дійсно плідно торкаються того про що "брешуть", або вони генії-фантасти. Це гострозвужені теми.
Продовжується смужка- гирлянда Дерешевських романів:
"Архе" суть поцуплена з кіна "Амелі"
и як я вже писав "Як стати Богом..." з книжок Бербера "Імперія ангелів" та "Ми Боги"
не прочитав жодної його книги, і якось живу, ну...і так непогано, здається, живу, та нормально я себе чую без нього. а ви читайте :-)
Хм... Дереш – не бог, але й не простий смертний.
Тремчу в очікуванні нової книги...
А корисне – це що?:) Хоч пару імен!;)
Дереш – гівно!
Легше, розумію, все одно не стане, але змін також і не буде!
Читаймо корисне!
Хм... Все йде в його житті так, як і мало б йти.
???????? а навіщо йому спрощуватись?! як на мене, в цій думці немає жодного сенсу. Ми з самого початку побачили, усвідомили і прийняли всю складність його натури, і тільки таким ми його сприймаємо. Навіщо спрощуватись?! Щоб стати ще одним типовим представником типового суспільства з таким же однотипним та штампованим внутрішнім світом, мисленням і потребами? Щоб опустити рівень своєї творчості на багато щаблів вниз? Ні. Дереш знає, навіщо живе. І, думаю, роман "Як стати Богом і не заплакати" – чергове підтвердження цього.
"....Врешті-решт виставку заборонили. Підстава – незаконне ввезення людських тіл..." бугога))))
Дякую за статю.
Я був на цьому вечорі.
Треба згадати, що цей вечір організував le Club littéraire ukrainien - Український літературний клуб.
Книжки Андруховича можна знайти у всіх більших книгарнях, а не тільки на Сен Жермені.
Vlad.
Bravo pour ce joli article sur Yuri Androukhovitch à Paris ! ! !
В легкій формі розповідає баранам (тобто нам), що вони барани і залишає їм вибір, залишатися баранами чи ні.
такі автори нам потрібні, хоча вистачить і його...
читав "99 франків", доречі, фільм також варто переглянути.